Текст песни Бумбокс - Марафон
Так-так, що ж
Спробуй і ти дорогою гіркою пройти,
Довести, що слухачі недарма дарують квіти
Сидіти на дні, слухати групи провідні
Розуміти, чути, бути, реп читати й уві сні
Чи витримає все це мозок людини
З думкою однією: "Саме на дні лежать перлини"
І так щогодини, чуєш, так щохвилини
На допомогу прийде тільки він, він один, єдиний
І молодіжний фонд в цьому реалі не твій піт-стоп
Тільки віра в найкраще, надія на хіп-хоп
Це твій щоденний, щорічний, вічний марафон
Тільки ти один, дві платівки і мікрофон
Тільки ти один, дві платівки і мікрофон
Тільки ти один, дві платівки і мікрофон
Бо все що було вчора ти відпускаєш і йдеш далі
Щоб перевірити себе і в радощах і в печалі
Друзі, знайомі - вагомі аргументи, так звісно
Якщо тримають міцно, якщо тобі не тісно
Поневіряння і проблеми - це складові системи
Ми прокидалися і зранку питали: "Де ми?"
Ти вириваєш все - навчання, кохання, змогу
Ти заробляєш гроші на їжу і на дорогу
В тебе немає нічого і невідомо ще скільки
Тобі доведеться все подолати якщо зможеш тільки
Твій сенс життя - ця музика, здаєш на мить мрію -
Наступний день твоїх пісень надасть нову надію
Це твій щоденний, щорічний, вічний марафон
Тільки ти один, дві платівки і мікрофон
Тільки ти один, дві платівки і мікрофон
Шановні пасажири, вашій увазі пропонуються
Бас, барабани, скретч, слова що римуються
Ідеш у клуби, стискаєш зуби
І знову комусь даруєш ніч свою різнокольорову
Ти знаєш, репер не той у кого найширші штані
Шапка нависла на очі, руки в татуюванні
Скоріше він любить свободу, лірику ллє як воду
З асфальтовим степом сам на сам, йому читає оду
Це твій щоденний, щорічний, вічний марафон
Тільки ти один, дві платівки і мікрофон
Тільки ти один, дві платівки і мікрофон
Тільки ти один, дві платівки і мікрофон
О чём эта песня
«Марафон» — это манифест о цене, которую платит начинающий рэпер: путь к сцене показан как изнурительный ежедневный забег, где нет ни спонсоров, ни гарантий, только «две пластинки и микрофон» и вера в хип-хоп. Настроение — упрямое и чуть усталое, с горькой иронией (молодёжный фонд тут не «пит-стоп») и с надеждой, спрятанной в строке «на дне лежат жемчужины»; герой сознательно отказывается от учёбы, любви и денег ради музыки. Приёмы простые и работающие: сквозная метафора бега, настойчивый рефрен-заклинание, прямое обращение к слушателю и перечисления («понимать, слышать, быть, читать рэп даже во сне»), а в третьем куплете — ироничный портрет «ненастоящего» рэпера в широких штанах против того, кто «льёт лирику как воду» наедине с асфальтом. Контекст — андеграундная хип-хоп-культура с клубами, скретчами и винилом, где успех измеряется не гламуром, а выдержкой.
Комментарии